Музей української домашньої ікони XVII-XX ст., що знаходиться у «Замку Радомисль», є єдиним у світі музеєм домашньої ікони, найбільшим музеєм ікон у Східній Європі, а експозиція предметів християнського мистецтва «Душа України» – найбільшою християнською експозицією в країні. Музей створений відомим лікарем та громадським діячем Ольгою Богомолець, яка за 15 років зібрала і зберегла від знищення понад 5000 домашніх образів з усіх куточків країни. Сьогодні вони знаходяться у виставкових залах замку та відкриті для відвідувачів.

Тут знаходяться унікальні ікони, яких ви не побачите більше ніде і ніколи. Малювали ці образи і професійні й народні митці. На відміну від професійних художників, народні майстри у своїй творчості керувалися не усталеними канонами, а власними, народними уявленнями про невидимий, духовний світ. У кожному регіоні України народний іконопис мав свої особливості, свою кольорову гамму та оздоблення. Всі ікони відрізнялися від канонічної візантійської традиції тим, що образи на них були живими, людськими, з емоціями на обличчях. Ісус зображувався здоровим веселим хлопчиком, Марія – рум’яною пишногрудою жінкою. Кожен святий мав свої людські риси та особливості. Але, в залежності від регіону, «людські риси» народних ікон сильно змінювалися, намагаючись максимально наблизитись до реальних. Так, наприклад, на Гуцульщині нерідким було зображення Ісуса та святих у гуцульському вбранні.

Загалом, українські домашні образи відрізняються тим, що були родинними оберегами і писалися для кожної сім’ї індивідуально, для її конкретних духовних потреб. Адже українці, які протягом довгого часу не мали власної держави, власної влади, власного захисника, могли покладатися тільки на самих себе та на Бога. Ці ікони були єдиними їхніми заступниками, захистом у житті. Їм довіряли найпотаємніше, свої турботи, мрії та сподівання. У молитві черпали силу та поглиблювали віру. Більшість з ікон, що знаходяться у Музеї, стояли на самому почесному місці у домівці – в куточку на божнику. І кожна ікона несла свій глибокий і неповторний зміст, мала своє призначення, захищала людину від конкретного зла, відображала мрії та надії якоїсь української сім’ї. Серед експонатів музею – багатометрові домашні іконостаси, крихітні подорожні образи, козацькі ковчеги та гуцульські складні, ікони, писані на полотні, вилиті з металу та вирізьблені з дерева, старовинні дерев’яні та кам’яні скульптури.

Унікальною пам'яткою музею є кам'яна ікона святого Миколи Чудотворця XІI століття, яка зберігає на собі відбитки та енергетику тисяч людських рук. Мабуть, саме тому вона ніколи, навіть узимку, не буває холодною.

Всі експонати музею – це ікони-сироти, колись викинуті з домівок і дивом врятовані в часи войовничого атеїзму від знищення. Тепер, нарешті, вони знайшли собі притулок і повернулися до людей. Багато експонатів зберігають на собі відбиток тих сумних часів, коли віра переслідувалася. Серед них – скульптура Архистратига Михаїла з простреленими грудьми, ікони з виколотими очима, скриня, зроблена з обезголовлених образів, віконниці з розпиляної навпіл ікони. Деякі ікони були витягнуті з полум'я. Ця колекція уособлює світогляд тисяч українських сімей з усіх куточків України та його еволюцію протягом століть. Вона дозволяє нам зазирнути у минуле, доторкнутися до душі своїх предків, відчути як вони жили, про що мріяли, на що сподівалися. Кожен з цих образів через століття випромінює безмежну любов до України та її людей, тепло і терпіння, милосердя й віру в силу українського народу.

Значення такого музею для України неможливо переоцінити. Тільки тут ми можемо побачити величезний духовний та культурний пласт українського народу, який не описаний в книжках та монографіях, про який не відзнято фільми, про який мало хто знає. Але це було в нашій історії, і воно займало одне з найголовніших місць у культурному та духовному житті українців. Тільки дивлячись на ці унікальні образи, яким протягом століть у себе вдома щиро молилися українці від малого до старого, ми можемо побачити, якими ми були і якими ми стали.

Унікальна колекція, зібрана Ольгою Богомолець, спонукала мистецтвознавців звернути увагу на домашню ікону як на унікальне явище національної культури. Її дослідження народного іконопису були високо оцінені фахівцями-мистецтвознавцями та започаткували новий дослідницький напрямок в цій сфері.

Ольга Богомолець, яка перша ввела в науковий обіг термін «домашня ікона», організовує виставки своєї колекції, виступає з лекціями про забуте культурне явище. Адже вивчення цього пласту української культури не тільки дає нам змогу краще зрозуміти самих себе, але й дозволяє іншим народам побачити наше духовне багатство, багатогранну давню історію, традиції українців. Існування усього музейного комплексу «Замок Радомисль» спрямоване на те, щоб люди могли повернутися до втраченого минулого, зрозуміти помилки й змінити на краще своє майбутнє.

Окрім унікальної колекції українських домашніх ікон, в музеї ви можете побачити унікальні старовинні фотографії, колекцію старовинних географічних карт у Трапезній залі, колекцію старовинних прасок та домашнього начиння, старовинні дерев’яні скульптури, антикварні люстри, картини та меблі. Всі експонати є оригінальними.