«Via Regia - шлях королів» - найдавніший і найдовший у світі суходольний торговий шлях, який був започаткований ще за часів античності і проходив через місцевість, де розташований «Замок Радомисль».

Понад 2000 років тому давні римляни збудували в Галлії і Германії мережу військових доріг. Вони й донині з'єднують великі міста Західної Європи. Римські дороги успадкувало Франкське королівство, а потім – Франкська імперія.

У VII-IX ст., франки, а з Х століття – Священна Римська Імперія поширювали свої торгівельні та військової інтереси на схід, і вже існуючі дороги подовжилися до слов'янських земель та Києва. Першопроходицею стала княгиня Ольга, яка у 959 році відправила посольство до німецького імператора Оттона І, а згодом у 973 році в Кведлінбург на імперський з'їзд поїхали посли київського князя Ярополка.

На заході подовження шляху відбувалося в бік Іспанії. Там «Королівська дорога» простяглася до своєї крайньої західної точки – міста Сантьяго-де-Копмостела. Це місто, де похований святий апостол Яків, стало об’єктом релігійного паломництва всієї католицької Європи. Знак Святого Якова – морський гребінець з перехрещеними жезлами – тепер є офіційним символом «Via Regia».

Перша письмова згадка про торговий шлях Via Regia датується 1252 роком. Вона міститься в грамоті мейсенского маркграфа Генріха ІІІ Достойного. Загалом формування шляху Via Regia у варіанті, наближеному до сучасного, відбувалося з кінця Х до першої половини ХV століття. Утворився новий коридор поширення ідей, знань, законів і норм, які відігравали значну цивілізаційну роль. Вже у ХІІІ столітті склався стійкий маршрут завдовжки 4500 кілометрів, який перетинав вісім європейських країн із Заходу на Схід – Іспанію, Францію, Бельгію, Німеччину, Польщу, Литву, Білорусь та закінчувався в Україні.

На наших землях він проходив через Микгород, Житомир, Рівне, Луцьк, Володимир-Волинський. Зазначені міста, як показують археологічні розкопки, значною мірою збагачувалися за рахунок зовнішньої торгівлі з країнами середньовічної Європи. «Шляхом королів» із Європи до Києва і в зворотньому напрямку в середні віки йшли купці, митці, студенти, мандрівники та паломники. І саме цей шлях став головним містком, який зв’язав воєдино українську та європейську цивілізації.

Війни і революції XVIII-XIX ст. призвели до занепаду торгівлі і Via Regia втратила своє колишнє значення. Так тривало аж до винаходу автомобілів, коли у Франції, Бельгії, Німеччини на місці стародавніх доріг почали прокладати шосе - і цей шлях знову став актуальним. Друга Світова війна перервала ці роботи, а післявоєнний розкол світу привів до того, що тисячоліттями сформовані комунікації опинилися в країнах, що належали до різних політичних таборів. Про ViaRegia стали забувати.

Новий поштовх Via Regia надав крах комуністичних диктатур у 1989 році та лібералізація міжнародних контактів і торгівлі. У зв'язку з цим зросла роль транспортних коридорів, зокрема Європейського транспортного коридору С ІІІ, який на сьогодні майже повністю повторює шлях Via Regia.

У 2006 році Рада Європи вирішила зробити давній шлях Via Regia символом європейської єдності через культурний, туристичний та економічний розвиток. Було засновано масштабний європейський проект «Via Regia – великий культурний шлях Ради Європи», а в його рамках – «Via Regia Україна – культурний шлях Ради Європи». Проект передбачає вивчення історичної та культурної спадщини міст, що лежать на багатовікових торгових шляхах, або поблизу їх. Це дає можливість зміцнити чи відновити економічні й гуманітарні зв'язки між ними, підвищити їх привабливість для туристів, залучити міжнародні інвестиції в регіональну економіку.

Першим об’єктом в Україні, який отримав диплом проекту, став «Замок Радомисль», як одна з перлин української самобутності на стародавньому шляху до Європи.